Кераміка

Мало хто знає, що керамічні біде виготовляються з двох видів матеріалів: порцеляни та фаянсу, які для захисту від бруду та запахів покривають глазур'ю або емаллю.


Порцеляна

Фарфорові вироби більш красиві та надійні, але й коштують дорожче, оскільки процес їх виготовлення вимагає вищої температури випалу та тривалого просушування. Зате біде з порцеляни міцніша, менше забруднюється і погано вбирає неприємні запахи.


Фаянс

Фаянс ж більш пористий і тендітний і більш схильний до забруднень. До того ж порцеляна легше піддається склеюванню, у разі пошкоджень або відколів. Як би там не було, відрізнити ці два матеріали на око практично неможливо, тому доведеться покладатися на сумлінність виробника.


Більшість керамічних біде має практичний білий колір, хоча в деяких виробників можна зустріти і кольорові моделі: частіше за пастельні тони, але є і яскраві кольори — червоні, жовті і навіть чорні.

Монтаж підлогової моделі

Отже, місце вибрано і сантехніка придбана. Перед установкою потрібно перевірити комплектацію приладу, а також переконатися в цілісності виробу. Неприпустимі сколи та тріщини на чаші, навіть якщо вони будуть приховані після встановлення.

Для монтажу може знадобитися наступний набір інструментів:

• дриль та/або перфоратор;
• свердла для бетонної та керамічної основи;
• набір гайкових ключів;
• розвідний ключ;
• матеріал для герметизації різьбових з'єднань;
• герметизуючий склад на основі силікону, призначений для використання в умовах підвищеної вологості тощо.

З'ясовуючи, як встановити модель біде, потрібно правильно вибрати місце для монтажу. При цьому потрібно точно заміряти відстань від приладу до місця підключення до водопроводу та каналізації.

Чашу ставлять на основу та відзначають на ньому місця, в які монтуватиметься кріплення. Потім у цих місцях виконують отвори, діаметр яких відповідає розмірам дюбелів із пластику.

Після цього прикручують біде до підлоги.

Особливості встановлення підвісного пристрою

Монтаж компактної підвісної моделі починають із встановлення інсталяції, до якої потім кріплять сам прилад. При цьому вага пристрою розподіляється і на раму і на стіну, до якої вона буде закріплена. Нерідко перегородка між ванною кімнатою та туалетом виконується з легких матеріалів, наприклад, із гіпсокартонних плит та профілю.

До такої стіни інсталяцію кріпити не рекомендується, оскільки вона може просто впасти під вагою сантехніки. Найчастіше для рами у стіні роблять невелику нішу. Така виїмка повинна бути трохи вищою і глибшою, ніж розміри конструкції, для якої вона призначена. Якщо у ванній кімнаті вже є готова ніша відповідних розмірів, можна використовувати її.

Було й так, що з якихось причин зробити нішу неможливо. У такому разі інсталяцію просто монтують біля стіни, а потім приховують за фальш-панеллю, наприклад, з гіпсокартону, щоб надати конструкції завершеного та естетичного вигляду.

Перед встановленням інсталяції слід підвести до місця монтажу труби холодної та гарячої води, а також каналізаційну трубу. Виходи цих елементів також повинні бути доступними для подальшого підключення біде.

Рама постачається у розібраному вигляді, спочатку її необхідно зібрати відповідно до інструкцій виробника. На цьому етапі зазвичай можна відрегулювати висоту підвішування чаші, щоб пристроєм було зручно користуватися.

Після цього інсталяцію фіксують до підлоги та стіни за допомогою кріпильних елементів. Спочатку виконують розмітку, потім свердлять отвори, після цього раму фіксують у правильному положенні.

Чашу, підвішену на шпильки, фіксують затискними гайками, які слід обережно затягнути, щоб не пошкодити керамічну поверхню сантехнічного виробу.

Види впуску води в каналізацію

Випуск води у каналізацію буває таких видів:

Вертикальний

Горизонтальний

Косий

Стандартна система «злив-перелив» - це невеликий отвір, який знаходиться у верхній частині біде. Завдяки ньому здійснюється злив води, якщо напір занадто великий або не вимкнений кран.

Перелив — це одночасно технічний отвір та трубка (приєднана до сифону), яка призначена для аварійного зливу рідини у каналізацію.